Формування цифрової компетентності майбутнього вчителя інформатики в умовах неформальної освіти

Abstract

The article substantiates the relevance of developing digital competence in future computer science teachers through informal education as a strategic direction for professional training in the context of society's digital transformation. The essence of the concept of 'digital competence' is defined as an integrative formation that encompasses technical, cognitive and ethical components. The role of informal education as a tool for flexible and dynamic updating of professional knowledge and digital skills is emphasised, which meets the needs of individualisation, adaptability and independent professional development. The potential for integrating formal and informal education into the process of professional training of teaching staff is outlined, and conceptual foundations for building an effective model of digital education based on a combination of traditional and innovative approaches are proposed. Particular attention is paid to the principles of variability, modularity, fractality, and openness in the education system, which enable the content and structure of training to be adapted to the challenges of the digital age. The author presents approaches to creating open educational ecosystems that involve cooperation among higher education institutions (HEIs), IT companies, professional communities, and non-governmental organisations. The conclusion is made about the need to revise traditional models of professional training for future computer science teachers, and the prospects for further research in the direction of combining formal and informal educational practices are substantiated.

У статті обґрунтовано актуальність формування цифрової компетентності майбутніх вчителів інформатики в умовах неформальної освіти як стратегічного напряму професійної підготовки в контексті цифрової трансформації суспільства. Визначено сутність поняття «цифрова компетентність» як інтегративного утворення, що охоплює технічний, когнітивний та етичний компоненти. Підкреслено роль неформальної освіти як інструменту гнучкого і динамічного оновлення професійних знань і цифрових навичок, що відповідає потребам індивідуалізації, адаптивності та самостійного професійного розвитку. Окреслено потенціал інтеграції формальної та неформальної освіти у процес фахової підготовки педагогічних кадрів, а також запропоновано концептуальні засади побудови ефективної моделі цифрової освіти, заснованої на поєднанні традиційних і інноваційних підходів. Особливу увагу приділено принципам варіативності, модульності, фрактальності та відкритості освітньої системи, що дозволяють адаптувати зміст і структуру підготовки до викликів цифрової доби. Автором представлено підходи до створення відкритих освітніх екосистем, що передбачають співпрацю між закладами вищої освіти (ЗВО), ІТ-компаніями, професійними спільнотами та неурядовими організаціями. Зроблено висновок про необхідність перегляду традиційних моделей професійної підготовки майбутніх вчителів інформатики та обґрунтовано перспективи подальших досліджень у напрямі поєднання формальних і неформальних освітніх практик.