Бібліометричні дослідження як об’єкт авторського права в діяльності наукових бібліотек

Abstract

It has been stated in the article that the development of scientific communication contributes to extending the role of scientific libraries, in which the professional competence of librarians is related to their knowledge of metadata and experience of working with large collections of documents. One of the tasks of the modern scientific library is to ensure completeness of search, quality of collection, selectivity of processing, reliability of storage, promptness of spreading information. The results of this professional activity can be transformed into intellectual property objects. Library professionals use bibliometric research methods to help them solve their professional tasks, which help in decision-making when purchasing magazines and databases; in library fund analysis; study of publications; researching statistics on the use of electronic documents. It is revealed that in recent decades, bibliometry has become a standard tool for scientific policy and research management in various fields of science.Bibliometry covers such research methods as citation analysis; analysis of reference journals; analysis of quantitative characteristics of primary documents; quantitative analysis of publications of individual authors and their citation; quantitative analysis of scientific publications of particular countries of the world, states, and certain teams of scientists; theoretical issues, including the study of patterns of growth, aging and rank distribution of scientific documents; content analysis of scientific documents; other issues related to spreading scientific documents. Such research requires library staff of creative ability and professional competence. Today’s means of social communication define the new tasks for libraries, the activities of which are related to intellectualization of the library sphere. The results of bibliometric research may be subject to copyright, provided that they meet the criteria of safety, have signs of creativity and novelty.

У статті визначається, що розвиток наукових комунікацій, сприяє розширенню ролі наукових бібліотек, в яких професійна компетенція бібліотекарів пов’язана зі знаннями про метадані та досвідом роботи з великими колекціями документів. Одним із завдань сучасної наукової бібліотеки є забезпечення повноти пошуку, якості збору, вибірковості обробки, надійності збереження, оперативності поширення інформації. Результати цієї професійної діяльності можуть перетворюватись в об’єкти права інтелектуальної власності. Бібліотечними працівниками для вирішення професійних завдань застосовуються бібліометричні методи дослідження, які допомагають в прийнятті рішень при закупівлі журналів, баз даних; в аналізі фонду бібліотеки; експертизи видань; вивченні статистики використання електронних документів. Розкривається, що в останні десятиріччя, бібліометрія стає стандартним інструментом наукової політики і управління дослідженнями в різних галузях науки.Бібліометрія охоплює такі методи дослідження, як аналіз цитування; аналіз реферативних журналів; аналіз кількісних характеристик первинних документів; кількісний аналіз публікацій окремих авторів і їх цитування; кількісний аналіз публікацій вчених окремих країн світу і держав, окремих наукових колективів; теоретичні питання, в тому числі дослідження закономірностей росту, старіння і рангового розподілу наукових документів; контент-аналіз наукових документів; інші питання, пов’язані з поширенням наукових документів. Проведення таких досліджень потребує від бібліотечних працівників творчих здібностей та професійної компетенції. Сьогоднішні соціальні комунікації визначають нові завдання для бібліотек, діяльність яких пов’язується з інтелектуалізацією бібліотечної сфери. Результати бібліометричних досліджень можуть виступати об’єктами авторського права за умови, що вони відповідають критеріям охороноздатності, мають ознаки творчості та новизни.